Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Інститут економіки та бізнес-освіти

  • Українська
  • English
  • Зустріч з учасником бойових дій в зоні АТО

    Опубліковано 2 роки назад

    З давніх-давен боронили українську землю від посягань чужоземних загарбників безстрашні воїни, славні сини України – козаки. Нині, згідно з Указом Президента України в день свята Покрови Пречистої Богородиці 14 жовтня відзначається День українського козацтва. Недарма ж Президент України визначив цю дату своїм указом, враховуючи історичне значення й заслуги козацтва в утвердженні української державності та його вагомий внесок у сучасний процес державотворення.

    Напередодні свята захисників України 11 жовтня на базі Навчально-наукового інституту економіки та бізнес-освіти відбулась зустріч учасника бойових дій зі студентами першого курсу. Час, проведений на зібранні, переніс студентів в атмосферу вірності військовому обов’язку та доблесті воїнів, що дали присягу Батьківщині.

    Одним із таких героїв нашого часу є Олексій Грабовенко, член ВГО “Сокіл”, боєць “Легіону Свободи”. foto1Олексій розповів про воєнні будні, про дорогих і близьких йому друзів, які служили  разом із ним. Відчувався біль у душі хлопця від подій на сході України, від загибелі воїнів, яких уже не повернути до життя.

    Олексій охоче відповідав на питання студентів. А студенти в свою чергу хотіли  дізнатися про щось важливе, хвилюючись про наших воїнів-захисників України, які борються на сході  за її волю, цілісність і незалежність.

    Війна, незважаючи на всю її жорстокість, не тільки розлучає, але й поєднує людей ‒ тих, хто пройшов її дорогами, у кого є спільні спогади,  братні почуття, зв’язує їх на все життя. Така зустріч не лишила байдужим жодного студента.

    foto2foto3

    Оплесками привітали шановного гостя наші студенти. Заступник директора інституту Коган Н.Ю. від усіх присутніх подякувала Олесію за його яскраву розповідь про нелегкі години війни.foto4Чи треба взагалі згадувати про війну?! Дехто каже, що не треба. Але виходить, що треба. Треба доти, поки людство не спроможне буде сказати: «Ми не тільки не хочемо війни, ми зробимо все, щоб її не було, і її не буде!